Цікавинки

Мовні цікавинки

Іменник

Назву іменник почали вживати з 1873 року. Її першим використав Омелян Партицький. Правопис 1926 року іменник називав речівником.

Випередити іменник у кількості слів неспроможна жодна частина мови. В 11-томному „Словнику української мови” нараховується близько 135 тис. слів. Серед них іменників майже половина. Порівняно з іменниками дієслів удвічі менше.

Терміни „чоловічий”, „жіночий”, „середній” рід дісталися нам у спадок ще з часів V ст.. до н. е. Філософ Протагор запропонував поділити всі імена на 3 роди : чоловічий, жіночий та речовий. Пізніше Аристотель запропонувати замінити останній термін – „середній рід”.

Граматична дисциплінованість виявляється й у відмінках. Іменник має 7 відмінків. Учені нараховують різну кількість відмінків у сучасних мовах світу. Учений Колесов вважає,що їх близько 30. А датський лінгвіст визначив,що теоретично у мові могло б бути 216 різних відмінків.

Походження назв деяких

числівників

Числівник – чи не найменша за кількістю слів частина мови, яка нараховує їх усього кілька десятків.

За своїм походженням числівники тісно пов`язані з іменниками і прикметниками. Однак у процесі історичного розвитку мови вони втратили граматичні ознаки, властиві іменникам і прикметникам, перетворились на абстрактні найменування числових понять.

У середині ХVІІІ століття Михайло Ломоносов у своїй граматиці вперше назвав числівники особливою частиною мови. Такими вони є і до нашого часу. За частотою вживання серед інших частин мови посідають восьме місце.

Базою для творення числівників є дуже давні за своїм походженням прості числівники першого десятка.

Цікавою є історія виникнення назв деяких чисел. Учені, наприклад, вважають, що числівник «п'ять» походить від іменника «п'ясть» (рука), тобто трактується як «п'ять пальців п'ясті».

Чи не найбільшою популярністю користується у людей число сім: сім днів тижня, сім чудес світу, у казках — сім господинь, семеро козенят, сім сестер. У чому ж причина? Виявляється, що число сім відповідає обсягу короткотривалої пам'яті людини, тобто це та кількість предметів, ознак, яку ми спроможні запам'ятати відразу і на більш-менш тривалий час.

У Вавилоні довершеним вважалось число дванадцять, а наступне — тринадцять — вважалося нещасливим, «чортова дюжина», тобто таке, що нічого доброго не віщує. У 1930 році в Англії декілька тисяч жителів Лондона підписали петицію, у якій висловили прохання до уряду зняти з будинків тринадцяті номери.

Числівник сорок спочатку був іменником, який мав значення «мішок». Це й справді був мішок, у який поміщалося рівно 40 шкірок соболів чи білок, бо саме стільки їх ішло на пошиття однієї шуби. Зшитий і запечатаний сорок із зазначеною кількістю шкірок за часів Київської Русі служив грошовою одиницею.

А ось історія виникнення числа мільйон. Коли венеційський купець XII століття Марко Поло повернувся додому після 24-річних мандрів, він багато розповідав про ті місця, де побував. Згадуючи про Китай, купець намагався описати багатства, якими володів монгольський хан Хадилай. Із цією метою він до слова «мілле», що означало «тисяча», додав суфікс збільшення -он-е. І вийшло «мілліоне», тобто «величезна тисяча», а через деякий час це слово стало позначати «тисячу тисяч».

Всі складені числівники утворились із давніших складних. Наприклад, числівники від одинадцяти до дев'ятнадцяти включно утворились від трьох окремих слів: числівника, що означає кількість одиниць, прийменника на і числівника десять.

Перші цифри з'явились приблизно тоді ж, коли і перші букви. Слов'яни довгий час числа на письмі позначали буквами кириличного алфавіту.

Римляни запозичили цифри у своїх попередників — етрусків. Від римлян цифри перейшли до інших народів Європи і використовувались ними, аж поки на зміну їм не прийшли арабські цифри. Але римські цифри не зникли зовсім. І тепер часто ставлять їх на циферблатах годинників, позначають століття, порядкові номери фестивалів, спортивних ігор.

Цікаве про прийменник

Прийменників у нашій мові не так вже й багато – близько 200 слів. Проте свою невелику кількість прийменники компенсують частотою вживання, адже за нею прийменник посідає четверте місце (після іменника, дієслова і займенника). Дев`ять прийменників (в(у), на, з, до, по, за, біля, із, про) входять до тридцятки найчастотніших слів, причому два з них стоять у списку на лідируючих позиціях: в(у) – на першому місці та прийменник на посідає четверте місце за частотою вживання.

Пазл "Частини мови", Пазл "Іменник, прикметник, дієслово"

Прадавні 7 чудес світу

1. Єгипетські піраміди
Найбільші з пірамід - Хеопса, Хефрена та Мікеріна - знаходяться в Ель-Гізі. Піраміди збудовано на лівому - західному березі Нілу (Захід - царство померлих). Найбільша з трьох - піраміда Хеопса. її висота спочатку була 147 м, а довжина сторони основи - 232 м. Для її спорудження використали 2 млн. 300 тис. величезних кам'яних блоків, середня вага яких становить 2,5 т. Піраміди було облицьовано відполірованими плитами з білого вапняку, а їх вершини були вкриті мідними листами, які сяяли на сонці. Всі піраміди точно зорієнтовані за сторонами світу.
2. Сади Семіраміди
Вавілонський цар Навуходоносор II (605-562 до н.е.), наказав збудувати ці сади для своєї коханої дружини - мідійської царівни. Вони були розташовані на широкій 4-ох ярусній башті. Платформи терас було складено з кам'яних плит, вкритих шаром очерету та залитих асфальтом. Далі розміщувалися два шари цегли, з'єднані гіпсом та свинцевими плитами, які не пропускали воду в нижні поверхи. Всю цю споруду було вкрито товстим шаром землі, на якому можна було висаджувати дерева. Кожного дня тисячі рабів качали воду з глибоких колодязів на вершину в численні канали, звідки вона стікала на нижні тераси.
3. Храм Артеміди
21 липня 356 до н.е. храм Артеміди Ефеської, головна святиня малоазійських греків,
було спалено Геростратом - здійснилося блюзнірство, яке вразило весь елінський світ.
Храм займав дуже велику площу - 110 х 55 м, висота колон (їх було 127) була
грандіозною - близько 18 м, покрівлю Артемісіона було вкрито мармуровою черепицею.
Одними з визначних пам'яток споруди були 36 колон, прикрашених в основі рельєфами майже в людський зріст. У 1869
році в результаті розкопок, які почав англійський археолог Дж. Т. Вуд, на місці святилища, знайшли опорну плиту та
численні пожертвування в храм.
4. Статуя Зевса
Статуя знаходилась у культовому центрі Олімпійського святилища - храмі Зевса, в священному гаї Альтіс. її висота сягала 17 м. Відкриті частини тіла статуї було викладено пластинами з слонової кістки, одежа відлита з золота, а основа була дерев'яною. З золота та слонової кістки було зроблено дуже коштовний трон Зевса. Бильце, підлокотники та підніжжя прикрашали золоті зображення богів Олімпу. Нижні стінки трону покривали
малюнки Панена, а ніжки трону - зображення танцюючих Нік. Ноги Зевса були взуті в золоті сандалії та спиралися на
ослінчик, прикрашений золотими левами.
5. Мавзолей в Галікарнасі
Поховання царя Карії Мавсола (помер у 353 до н.е.). Ця будова оригінально поєднувала в
собі східну ступінчасту піраміду та грецький іонічний периптер. Мавзолей був відомий не
тільки завдяки величі архітектури, але й зібранням скульптур - цоколь піраміди
прикрашали рельєфи, виготовлені найславетнішими скульпторамиIV ст до н.е. Майже
недоторканим мавзолей простояв 1800 років. У 1857 році англійським археологом Ч. Т. Ньютоном під час розкопок замку св.
Петра на Егейському морі (сучасний Бодрум в Турції) було знайдено рельєфні плити з цоколя поховання.
6. Александрійський маяк
Александрійський маяк - єдине з Семи Чудес Древнього світу яке мало не тільки архітектурну елегантність, але й практичну функцію. Він знаходився на острові Фарос та гарантував мореплавцям безпечне повернення у Велику Гавань. А ще він був найвищою спорудою на Землі - його висота складала 135 метрів. Будівельником цього чуда техніки, першого та єдиного у всьому грецькому світі маяка величних розмірів був Сострат Книдський. На одній з плит Сострат викарбував напис: «Сострат, син Дексифона, присвятив богам-визволителям заради мореплавців».
7. Колос Родоський
Гігантська статуя Геліоса роботи скульптора Хареса на острові Родос. Збудований за кошти, отримані мешканцями Родоса після продажу осадних машин греків Деметрія і Поліоркета, які намагалися підкорити цей острів у 305 до н.е. За легендою Геліос, сонячний бог, був творцем цього острова - він виніс його на своїх руках з морської глибини. Статуя бога височила прямо при вході до гавані Родоса. її було видно з сусідніх островів. Вона була близько 35 м заввишки. Створення бронзового гіганта тривало близько 12 років, а простояв він лише 56 років.

Солодкі факти про цукерки
Колись цукерки вважалися ліками і навіть перекладалися з латинської як «готове зілля». В Стародавньому Єгипті солодощі робили з меду і фініків, древні римляни додавали до меду горіхи, кунжут і макові зерна. Наші предки ласували затверділим кленовим сиропом. Цукерки в більш звичному для нас вигляді з’явилися тільки в 16-му столітті. Це були зацукровані шматочки фруктів, які лікарі прописували хворим.
Улюблений десерт багатьох ласунів – шоколад – пережив різні часи. В епоху європейського Відродження його вважали лікарським засобом. А коли таке «лікування» не дало позитивних результатів, шоколаду почали приписувати бісівські властивості. Особливо не радили їсти його вагітним жінкам: лякали, що тоді у них народяться чорношкірі малята.
Скажи, яку начинку ти любиш, – і я скажу тобі, хто ти. За результатами дослідження німецьких вчених, невиправні романтики надають перевагу цукеркам з полуничним наповнювачем, творчі люди – з кокосом, скромні – з горіхом, а прагматики – з вишнею.
На початку 19-го сторіччя на світських прийомах в Росії процвітала крадіжка цукерок. Просто в ті часи кондитерських фабрик ще не існувало. Всі цукерки були ексклюзивом, який виготовлявся приватними кухарями. Іншої можливості поласувати цукеркою, як на світському прийомі, у любителів солодкого не було. Ось вони і запасалися цукерками, нишком складаючи їх в ридикюлі.
Найстаршими і найпопулярнішими цукерками в світі вважаються праліне. Їх почали випускати ще в 17-му столітті. Перша пробна порція була вручена французькому послу в Німеччині, який гідно оцінив ласощі. Німці і зараз є великими шанувальниками праліне і прекрасно його готують. Баварці дуже люблять цукерки з начинкою зі смаком пива, французи – з сиром. А ось фінські цукерки наважиться спробувати не кожен ласун. Адже вони бувають солоними, кислими і навіть можуть пахнути нафтою.
Першою цукеркою, яка побувала в космосі, є чупа-чупс. Коли російським космонавтам на навколоземній орбіті захотілося солодкого, їм вислали коробочку цих льодяників.
Швейцарія славиться не лише найдорожчими годинниками, але і найдорожчими цукерками. Ці солодощі не відрізняються якимось особливим смаком, але в їх фантиках, до речі, їстівних, містяться справжні золоті нитки. Коробочка таких цукерок коштує сто доларів. Хоча подібна дорожнеча – виняток. А ось в Бельгії цукерки дешевші ніж 20-30 євро за кілограм взагалі знайти важко. Адже більшість з них робляться не фабричним способом, а вручну.
Найважча цукерка в світі важила 3 тонни. Нью-йоркцям треба було добряче попрацювати, адже, окрім кондитерського, треба було опанувати ще й будівельне ремесло.
Найбільша коробка цукерок (1,5 х 2,5 метри) вмістила 800 кіло шоколаду.
Банальне «з мене шоколадка», втілене в життя, – найкращий спосіб заслужити собі хороше ставлення людини. Як кажуть американські соціологи, той, хто часто пригощає цукерками «потрібних» колег, піднімається по службових сходах набагато швидше за своїх більш скупих конкурентів.
Цікаві факти про морозиво

Важко знайти людину, яка не любить морозиво. У кожного є свій улюблений смак
цих ласощів. Пропонуємо 10 цікавих фактів про наш улюблений літній десерт.